Чому гривня зміцнюється. Експерти пояснюють

Гривня послідовно зміцнювалася майже протягом усього поточного року, а 10 листопада досягла позначки 26,05 грн/$. Проте дуже скоро гривня знову здала свої позиції і повернулася до 26,5 грн/$

Журналістка Ольга Чайка запитала експертів, чому гривня укріплювалася, навіщо Нацбанк викуповував валюту з ринку та чого очікувати від курсу найближчим часом.

Олена Білан, головний економіст Dragon Capital:

На нещодавнє послаблення гривні вплинули декілька факторів. Статті про те, що Росія знову збирає на кордоні свої війська, негативно вплинули на очікування населення і бізнесу. 

Крім того, збільшився попит на валюту від виробників зеленої енергії, яким нарешті погасили борги. Розрахункам з зеленими виробниками  передувало розміщення Єврооблігацій державною компанією Укренерго і конвертація доларів, отриманих від розміщення в гривню. Сама транзакція по продажу доларів державною компанією не вплинула на ринок, тому що Нацбанк майже повністю викупив цей надлишок валюти. Але потім приватні гравці, які отримали гривню, купували валюту, бо багато з них іноземні інвестори, і їм потрібні долари. І тоді вже не було однієї великої транзакції.

Подібні коливання курсу гривні можливі і в майбутньому. Але фундаментальних причин для суттєвого послаблення гривні наразі немає. Звичайно, якщо не буде військової ескалації чи інших шоків. 

Зараз активізувався експорт сільськогосподарської продукції на фоні рекордного врожаю та  високих цін на зерно і олію, тому найближчими місяцями експортна виручка має надходити у великих обсягах. Крім того, стабільно зростає експорт ІТ-послуг. До того ж, у нас достатньо великі надходження від трудових мігрантів. Це фактори, які грають на підтримку гривні. За нашим прогнозом, курс гривні до кінця року коливатиметься близько позначки 26,5 грн/дол.

Також важливо, що Україна продовжує співпрацю з МВФ. Це дає впевненість, що навіть якщо щось станеться на зовнішніх ринках — ми маємо такий якір і маємо, куди звернутися за додатковим фінансуванням. Однак рішення МВФ щодо виділення наступного траншу кредиту, заплановане на 22 листопада, безпосередньо на курс гривні не вплине, оскільки всі учасники ринку вже його очікують.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту в інвестиційній компанії Concorde Capital:

Гривня зміцнювалася минулого тижня, тому що багато продавала компанія "Укренерго", яка залучила $825 млн від розміщення єврооблігацій. Відповідно, їм потрібно було поміняти долари на гривню, щоб заплатити виробникам зеленої енергетики. В принципі, це була основна причина зміцнення гривні.

Цього тижня гривня дещо ослабла. Це пов’язано з тим, що зростає попит на долар серед імпортерів. При цьому на ринку недостатньо долара від експортерів, які мали б отримувати валютну виручку. Тобто відбувається перехід до того, що Україна імпортує більше товарів і послуг, ніж експортує. Відповідно, попит на долар поступово зростає.

Якими будуть подальші зміни? Те, що МВФ, ймовірно, дасть нам гроші, ніяк не вплине на міжбанківський ринок, тому що ці гроші точно не підуть на міжбанк. Хоча психологічного це, звичайно, буде позитивно впливати на очікування щодо курсу гривні. Тож, скоріше за все, те ослаблення гривні, яке було цього тижня, наступного тижня вже не повториться.

З іншого боку, у нас спостерігається дуже серйозний дефіцит енергетичного вугілля на електростанціях. Відповідно, потрібно нарощувати імпорт вугілля, тому що всередині його недостатньо, щоб забезпечити запаси ТЕС. Тож енергетичний імпорт, скоріше за все, і далі буде зростати.

Водночас є великий шанс, що буде суттєво зростати і експорт агропродукції. Тому що цьогорічний врожай дуже хороший, і ціни поки що непогані. Тому на ринку попит і пропозиція будуть більш-менш збалансовані.

Плюс позитивний психологічний ефект від рішення МВФ — тож, я думаю, курс гривні може навіть трішки посилитись.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна:

Укріпленню гривні протягом року сприяло кількісне пом'якшення. Воно позитивно вплинуло на нас, тому що надлишкова ліквідність роздула ціни на ринках, які є нашим основним експортом. Це і залізна руда, і метали, певною мірою продукти харчування. Як наслідок, незважаючи на те, що в абсолютних обсягах наш експорт падав, у валюті ми почали заробляти значно більше. І валютна виручка від такого шаленого росту цін у нас була набагато більшою, ніж витрати на енергоносії.

Наприкінці цього року і на початку наступного буде повертатися девальваційна тенденція, хоч і не радикальна. В принципі, очікували, що це відбудеться раніше. Але, можливо, тут має місце прискорення експорту зернових. Напевно, експортери очікують, що ціни будуть падати, тому якомога більше треба експортувати зараз, а не наступного року.

Очікуване рішення МВФ — це позитивний сигнал. Співпраця з МВФ говорить про те, що ми будемо більш стійкі і шоковий сценарій не чекатиме на нас. Але всі розуміють, що $700 млрд у моменті — це хороша новина, але від девальваційних тенденцій, напевно, нас не врятують. При тих масштабах економіки і бюджетних витрат, які в нас є, і масштабах дефіциту торгівлі, який очікуються.

А тенденція згортання кількісного пом'якшення означатиме для нас розширення торгового дефіциту. Розширення торгового дефіциту в наших умовах — це значне повернення девальваційних тенденцій. Точну дату тут важко передбачити, але я думаю, що досить скоро.

Тарас Козак, президент інвестиційної групи "Універ":

За тиждень гривня впала десь на 1,5%. Курс був 26,10 сьогодні — 26,50, а може бути і 26,60. Тобто відбулося укріплення долара до гривні десь на 1,5-2%.

Чому таке відбулося? Два тижні тому тренд на укріплення гривні був дуже сильний. "Укренерго" розмістила облігації і у великих обсягах продавала валюту, щоб розрахуватися з зеленими енергетиками. Коли гривня почала сильно укріплюватися, Нацбанк викупив величезні обсяги долара.

Згодом зелені енергетики, отримавши гривню, пішли купувати валюту. Був сплеск попиту на долар в обсязі кількох сотень мільйонів доларів. А пропозиції не було. Нацбанк вийшов з продажем валюти тільки по курсу 26,50 грн/$. Тому курс з 26,10 грн/$ до 26,50 грн/$ просвистів за два дні.

Коли долар зріс майже на 2%, підтвердилися очікування українців щодо сезонного укріплення долара. Люди подумали, що все буде, як і раніше, долар скоро коштуватиме 27 грн, тому його треба купувати. Хоча зараз курс 26,5, і це приблизно те саме, що було два тижні тому, і тоді був повний спокій.

Крім того, є низка політичних чинників. Десь тиждень тому почали активно говорити про посилення напруги на наших кордонах, і побоювання ескалації знизило довіру до гривні. Відбуваються спекуляції, що нам не вистачить газу, не вистачить вугілля, все це треба буде закуповувати по високим цінам. Окрім того, з'явились розслідування Bellingcat, за яким незрозуміло — Зеленський зрадник, чи ні. Це нібито і далеко від гривні, але впливає на роздуми людей, чи треба принаймні частину грошей перевести в іноземну валюту.

Ще один напрямок — зовнішньоекономічна торгівля. На міжнародних ринках металів зменшується ціна на залізну руду. На сьогодні вона складає 90 $/тонну. Це значно менше, ніж було ще півроку тому. Тож очікується, що приплив валюти від металургів суттєво зменшиться.

Традиційно у листопаді-грудні бюджет починає витрачати значно більше грошей. Так, у грудні видатки бюджету у 2-3 рази більші, ніж, скажімо, у березні чи квітні. Велика частина цих витрат бюджету потрапляє в економіку, в тому числі на закупівлю іноземної валюти.

Водночас на початку наступного тижня, скоріше за все, ми отримаємо позитивне рішення МВФ. Це означає, що протягом найближчих тижнів надійде близько $700 млн. До того ж МВФ може продовжити нашу програму ще на півроку, десь до середини червня, і у нас буде шанс отримати ще один чи два транші. Я вважаю, що позитивний вплив цього фактора ще не зіграний.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Гривня укріплювалася протягом тривалого часу і досягнула піку, коли підприємство "Гарантований покупець" продавало валюту, отриману від єврооблігацій, які були випущені для розрахунку з зеленою генерацією. Там була досить суттєва сума, більше $800 млн.

Нацбанк скупив під $900  млн в резерви, адже це були одноразово отримані і швидко продані гроші. Інакше гривня могла б посилитись до 24 грн/$, а потім впасти до 27 грн/$, а це нікому не потрібно.

Загалом, враховуючи, що заявив Нацбанк, коли підвищувалася облікова ставка, його політика спрямована на те, щоб не купувати зайву валюту в резерв. Щоб гривня була сильною і це заганяло інфляцію до цільового коридору.

Послаблення гривні останніми днями спричинило те, що виробники зеленої енергії почали конвертувати отримані гривні у валюту.

Ці тижні — не показові, адже операція по єврооблігаціям по погашенню "зелених" боргів викривила ситуацію на ринку.

Але загалом була тенденція на посилення гривні. Насамперед, тому що експортери сільськогосподарської продукції активно продавали рекордний врожай цього року, а згодом — і отриману валюту для того, щоб готуватися до вирощування наступного врожаю. Це були буде тривати і надалі.

Наприкінці поточного року і на початку наступного можуть бути сезонні коливання курсу. Тому що у грудні Мінфін починає активно витрачати бюджетні гроші, розраховуючись із приватними компаніями, які є підрядниками держави. Відповідно, це зазвичай створює попит на валюту наприкінці грудня - на початку січня. Потім ситуація повертається до більш стабільної. Тому можливе таке традиційне послаблення гривні в останні тижні грудня та в перші тижні січня.

Проте далі триватиме надходження валюти від експорту сільськогосподарської продукції, тож гривня може зберігатися на стабільному рівні.

Але далі питання буде в тому, що буде з цінами на газ. Це така велика невизначеність. Зараз при таких цінах ніхто купувати газ не буде. Україна буде намагатися протягнути на тих запасах, які є в газосховищах. Відповідно, після того як зимовий період буде пройдено, ціни на газ сезонно впадуть, будуть поповнюватися резерви — і питання в тому, по якій ціні.

Я думаю, що зараз по торговельному балансу є підстави для того, щоб гривня була сильною. Але є й очевидні ризики, пов'язані з цінами на енергоносії і з тим, що ми витратимо газ, куплений за низькими цінами.