З іншого боку, російські удари по інфраструктурі не припиняються, а складна зима стала причиною падіння ВВП у першому кварталі на 0,5%.
Forbes Ukraine зібрав консенсус-прогноз для ВВП, інфляції та курсу гривні на основі очікувань НБУ, Capital Times, ICU, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), Рйффайзен Банку та Concorde Capital.
Що прогнозують українській економіці експерти та чому дехто вже очікує рецесії?
Чи слід боятись рецесії
Наприкінці минулого року Центр економічної стратегії зібрав прогноз для української економіки від девʼяти українських і закордонних аналітиків. Тоді консенсус для ВВП у 2026 році становив зростання на 2,4%.
Однак реальність вже у першому кварталі виявилась гіршою за очікування: масштабні російські обстріли вкупі з холодною зимою спричинили серйозну енергетичну кризу.
«Енергетичний терор прямо вплинув на обсяги виробництва, споживчі настрої, економічну активність загалом, – йдеться в оновленому прогнозі інвесткомпанії Capital Times. – За оцінками компанії, у 2026 році російські обстріли призведуть до втрати 200 млрд грн потенційного ВВП».
Також у першому кварталі уряд вів стриманішу бюджетну політику: видатки були меншими за план, а капітальні видатки скоротились на 36,6% порівняно з показником 2025 року, вказує НБУ в інфляційному звіті. Це мало низку ефектів:
- менше капітальних витрат;
- слабший імпульс для будівництва;
- повільніше відновлення інфраструктури;
- слабший попит з боку держави.
Разом з негативними ефектами війни це призвело до скорочення ВВП України у першому кварталі до 0,5%.
У березні додатковим фактором тиску стала розпочата президентом США Дональдом Трампом війна проти Ірану, що різко штовхнуло вгору світові ціни на енергоносії.
Forbes Ukraine отримав від неурядових аналітиків їхні оновлені макропрогнози з урахуванням цих факторів. Разом з новим прогнозом НБУ вийшов оновлений консенсус-прогноз. Тепер аналітики очікують зростання ВВП лише на 1% у цьому році.
Експерти Capital Times єдині, хто очікує рецесії (-0,6%). Вони прогнозують, що й надалі економіка України перебуватиме під тиском енергетичного терору, подальших руйнувань критичної та логістичної інфраструктури, а також наявних макроекономічних обмежень. Війна за базовим сценарієм триватиме увесь рік.
Аналітики Dragon Capital очікують, що економіка повернеться до зростання вже у другому кварталі, зокрема через суттєве покращення ситуації в енергетиці з березня.
«Також розраховуємо на суттєве нарощення виробництва ОПК в другій поливні року, зокрема завдяки оборонній компоненті Ukraine Support Loan, що допоможе компенсувати очікуване погіршення ситуації в енергетиці наприкінці року», – зазначає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Інфляція прискорюється
Саме прискорення інфляції стане основним ризик-фактором для української економіки у другому півріччі 2026-го, вважають аналітики Capital Times. Падіння ВВП (за прогнозом компанії) та двозначна інфляція означатимуть входження країни у період стагфляції, констатують вони.
Серед опитаних експертів Capital Times дає найпесимістичніший прогноз інфляції – 12,7% на кінець року.
Ще один фактор зростання цін – війна на Близькому Сході, яка спричинила різке здорожчання енергоносіїв. За оцінкою НБУ, прямий і опосередкований внесок подорожчання пального в річну інфляцію на кінець 2026 року становитиме 1,5 в.п. У разі затяжної війни на Близькому Сході – до 3 в.п.
Якщо наприкінці минулого року НБУ прогнозував 6,6% інфляції у 2026-му, то тепер вже очікує 9,4%.
Здорожчання пального має низку вторинних ефектів, насамперед перенесення витрат бізнесом на кінцеві ціни.
Решта опитаних аналітиків також погіршили прогноз інфляції, однак поки очікують, що вона не перетне двозначну позначку.
«У нас поки діє базовий сценарій – завершення активної війни в Ірані до вересня, – каже директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин. – За ним прогноз ВВП не змінюється (1,5%), інфляцію погіршили до 9,2%».
Поки «Райф» найоптимістичніший у питанні цін. Консенсус-прогноз – 10%.
Що буде з гривнею та резервами
НБУ ніколи не дає конкретних прогнозів курсу гривні, однак вказує, що у 2026 році тиск на національну валюту посилився, зокрема й через вплив енергетичного терору РФ та ситуації на Близькому Сході.
Якщо на початку року офіційний курс НБУ був 42,35 грн/$, то 1 червня він становив 44,3 грн/$.
Capital Times прогнозує посилення тиску на гривню у другій половині року. Тут також компанія має найпесимістичніші очікування – 46,6 грн/$ на кінець року.
Найоптимістичніший Райффайзен Банк з прогнозом у 45 грн/$.
У разі невиконання вимог партнерів, зокрема МВФ, тиск на нацвалюту може стати ще більшим через недостатні обсяги міжнародного фінансування, зауважує директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.
Поки ж погоджені насамперед Євросоюзом обсяги допомоги дозволяють прогнозувати не тільки помірну девальвацію гривні, а й подальше збільшення обсягів валютних резервів НБУ.
«Очікувані обсяги міжнародної допомоги дадуть змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати високий рівень міжнародних резервів ($60-67 млрд у 2026–2028 роках), – йдеться у звіті НБУ. – Це забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку».
Консенсус-прогноз на кінець 2026 року для резервів Нацбанку – $60,4 млрд. За підсумками квітня валютні резерви НБУ становили $48,2 млрд.
Чи є позитивні очікування? Погоджений ЄС кредит на €90 млрд – одна з головних позитивних новин для України, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
«Це розширить можливості державного бюджету та стимулюватиме інвестиції в український ОПК, – каже він. – Ми очікуємо зростання ВВП на рівні минулого року (1,8%)». Прогноз Concorde Capital по ВВП – найоптимістичніший з опитаних аналітиків.
Білан з Dragon Capital також очікує, що нарощування виробництва в ОПК може компенсувати втрати економіки від енергетичної кризи на початку року.
«Головна надія на зростання експорту – це оборонні технології. Але всі ініціативи уряду не дали ефекту – експорт зброї, де факто, заборонений, – йдеться у звіті Capital Times. – У 2027 році очікується запуск повноцінного експорту зброї, що покращить експортний потенціал».
НБУ також очікує на відновлення бюджетного імпульсу завдяки збільшенню видатків, адже саме приватне споживання залишається одним з головних драйверів економіки. Крім ОПК, регулятор також очікує на збільшення капітальних інвестицій у критичну інфраструктуру, зокрема енергетику.